Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пришпилювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заколювати — юю, юєш, недок., заколо/ти, олю/, о/леш, док., перех. Пришпилювати чим небудь одяг, волосся і т. ін … Український тлумачний словник
пришпилення — я, с. Дія за знач. пришпилити, пришпилювати … Український тлумачний словник
пришпилити — див. пришпилювати … Український тлумачний словник
пришпилювання — я, с. Дія за знач. пришпилювати … Український тлумачний словник
чіпляти — я/ю, я/єш, недок., перех. 1) Прикріплювати що небудь до чогось, використовуючи гак, виступ, сучок і т. ін. || Хапати щось чим небудь гострим, загнутим і т. ін. 2) Те саме, що вішати 1). || Приладнувати, закріплювати щось на кому , чому небудь;… … Український тлумачний словник
прикріплювати — 1) = прикріпляти, прикріпити (до чого міцно, надійно приєднувати що н. до чогось), закріплювати, закріпляти, закріпити (на чому), прилаштовувати, прилаштувати, приладновувати, приладнувати, приладнати, приладжувати, приладити, приробляти,… … Словник синонімів української мови
заколювати — люю, люєш, (заколити, колю), Ол. 1. Заколювати, вбивати встромивши ніж в тіло. 2. Пришпилювати чим небудь волосся, одяг … Словник лемківскої говірки
при... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: [бракує сторінки машинопису]пригноблювач,… … Словник лемківскої говірки
